пʼятниця, 21 квітня 2017 р.

Леді Джейн

З цим фільмом 1985 в мене дуже цікава історія знайомства. Вперше я про нього прочитала в підручнику з англійської (англійському, ясна річ), в доінтернетні часи. Коротка біографія Леді Джейн  Грей, трохи інформації про Гелену Бонем-Картер.

Йшли роки, я багато дивилась і читала, дізналась хто така Гелена Бонем-Картер (і навіть пов’язала її Марлу з фото юної тендітної дівчини в тому підручнику) і от не пройшло й 15 років, як я таки подивилась фільм.

Історичний фільм з численними режисерськими додумками. Навіть хорошими - Леді Джейн  відстоює своє право на освіту і особисті межі. Вона не суперсильна і радо би прожила інше життя. Чи бодай довше. Чим зле дивитись історичні фільми ("Безславні виродки" не рахуються), так це тим, що наперед знаєш фінал. А фінал як правило, печальний.

пʼятниця, 7 квітня 2017 р.

Аборти в кіно

Короткий список на злобу дня.
  • Якби ці стіни могли говорити
  • Брудні танці
  • Лікарня Нікербокер (серіал)
З книжок згадала тільки Цвейгову новелу "Амок". Згадуйте в коментарях - додам.

пʼятниця, 31 березня 2017 р.

Фемінітиви, які в нас забрали

Гортала Гаррі Поттера англійською. Кінець 90-х, Велика Британія, а скрізь "someone-their", щоб не писати his чи hers, уточнення "witches and wizards" (котре, наскільки пригадую, не раз зникало в українському варіанті ). І ще інші подібні моменти. Мова обтічна, толерантна. Не та англійська, котрої нас вчили в школі навіть на початку 2000х. Але ви уявляєте яке покоління дітей виросте на такій книжці?

Читала і було трошки сумно, що так відстаємо в цьому питанні. Але чому?

І романах Ірини Вільде, писаних в 30х - "авторки" і "діячки", так само, як в листах жінок початку 20 століття. Це звідти родом усі "членкині" і "мисткині", котрі тоді нікого не дивували. На дзвонах писало "фундаторка"...

А потім прийшов СРСР, курс на зближення української з російською, для якої фемінітиви не властиві ("авторша") і... маємо те, що маємо.

То ж, як казав класик, Геть від Москви, дайош Європу

пʼятниця, 24 березня 2017 р.

Включайся

Якщо добре пошукати, в книгарнях ще можна знайти "Включайся" операційної директорки Фейсбука Шерил Сендберг. 

Ця книжка складається з 11 розділів з промовистими назвами та є частиною великої кампанії із збільшення кількості жінок на керівних посадах.

Назва (Lean in) походить від історії про захід, на якому чоловіки сиділи за великим столом, а жінки переважно - тулились до стін. Їм бракувало сміливості приєднатись до гурту. Нас виховують бути скромними, але скромність - не кращий порадник для тих, хто бажає кар’єрно рости і бути поміченою.

Пані Сендберг розповідає серед іншого і про труднощі з якими стикаються жінки, що поєднують кар’єру з вихованням дітей, а особливо надихає розділ "Ти — моя наставниця?", що закликає жінок наставляти і підтримувати молодших жінок, відмовившись від суперництва.


пʼятниця, 3 березня 2017 р.

Абатство Даунтон

Продовжуючи тему наростаючого фемінізму британських серіалів згадаємо нашуміле "Абатство Даунтон", події якого розгортаються на початку ХХ століття — загибель "Титаніка", І світова війна, повоєнні роки.

У центрі сюжету стоять 3 сестри - Мері, Едіт та Сибіл Кроулі. За 5 сезонів вони стають зрілішими, переживають багато життєвих подій. Не хочу вдаватися в сюжетні подробиці, але дуже приємно бачити в серіалі багато прикладів взаємної підтримки жінок - сестер, матері, доньок, бабусі, невістки, керівниці і підлеглої (і навпаки), просто подруг.

Вони допомагають одна одній виживати, створювати сім’ї, народжувати дітей, переживати наслідки зґвалтування і організовувати журнал.

Тому для мене "Абатство"  не стільки про аристократів, скільки про жінок. А саме аристократок духу, даруйте за пафос.