четвер, 11 серпня 2016 р.

Наполягаючи на своєму

Ще одне цікаве оповідання Урсули Ле Ґуїн - "Наполягаючи на своєму" (російська версія - https://www.litmir.co/br/?b=110682&p=119#section_45. Питання абортів і так дражливе, але тут воно загострене і насправді неголовне.
Головні тут стосунки між матір’ю і донькою і всі ті стереотипи, котрі доводиться їм щоденно долати. Так само можна було б описати будь-який інший день з їх життя і за майстерності авторки була би дуже тонка і пронизлива історія

вівторок, 9 серпня 2016 р.

Звірополіс

Аналізу не буде (цікаві думки можна прочитати тут і тут), буде коротка історія. "Звірополіс" я дивилася з другом. По завершенню сказала, як же класно, що тема сексизму нарешті піднімається в мультиках (хай і неідеально, та все ж). У відповідь - здивований погляд: де??? Там же про расизм було. Хижаки - травоїдні, офісні хом’ячки...
Розповідала. на прикладах показувала...
Але в нас рідко бувають такі розбіжності, тому опитувала ще інших знайомих, результат завжди один і той же: жінки бачать там численні сексистські моменти (і згадують, як їх самих називали "заїньками", хапали за руки і гладили по волоссю), чоловіки говорять про расизм і соціальну нерівність. Іноді додають, що то проблеми США.

четвер, 4 серпня 2016 р.

Імітатор (Copycat)

Якби просто переказувати сюжет цього фільму, уникаючи опису комп’ютерів та інших часових міток, багато хто б подумав, що його знято недавно.
Подумайте самі: доктор Гелен Гадсон (Сігурні Вівер), спеціалістка з психології маньяків страждає агорафобією пісня нападу. Але навіть замкнена у власному домі не припиняє розслідувань. Але навіть стіни її дому виявляються слабким захистом.
Не менш цікавою за сюжетну лінію власне трилера, є 
історія стосунків героїнь Сігурні Вівер та Голлі Гантер: спершу полісвумен Монаган не сприймає теорії Гелен всерйоз. Хто би слухав жінку з психічними відхиленнями? Проте в міру того, як теорії Гелен підтверджуються, а небезпека ближчає, героїня Голлі Гантер все більше їй довіряє.
Бо разом жінки спроможні перемагати.

вівторок, 2 серпня 2016 р.

Світ очима підлітка

"Тропіки бажання" - дуже дотепне оповідання Урсули Ле Гуїн.
Російська версія - https://www.litmir.co/br/?b=110682&p=65#section_26
" У ндифа напрочь отсутствовал какой бы то ни было контроль за рождаемостью. Сама природа позаботилась о девушках — несмотря на чрезвычайное пристрастие к сексуальным играм, зачать до двадцати лет они попросту не могли. Тамара поначалу отнеслась к подобной новости с некоторым недоверием, но собеседницы даже слегка обиделись — мол, именно в этом, в таинственной способности зачать и выносить ребенка, и заключается вся разница между бесплодной девушкой и настоящей женщиной-ндифа."
"Никакой тебе системы родства, никакой социальной организации — кроме, пожалуй, тупейшей возрастной иерархии да грубого мужского доминирования. Абсолютно никаких ремесел, никакого искусства — одни безвкусные резные ложки, вроде тех, за которыми туристы, точно мухи на мед, слетаются на Гавайи. В области идей у них тоже круглый ноль — стоит ндифа выбраться из колыбели, как жизнь его сразу входит в колею и становится смертельно скучна."