Про дисидентку Ірину Ратушинську я довідалась з некролога в Нью-Йорк Таймс. Ірина Борисівна походила з одеської єврейської родини. Сценаристка, редакторка і поетеса.
https://www.nytimes.com/2017/07/13/books/irina-ratushinskaya-soviet-dissident-and-writer-dies-at-63.html
“Believe me,” she wrote, “you of the third side, it all depends on you, and you are capable of achieving much more than you may think.”
Показ дописів із міткою СРСР. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою СРСР. Показати всі дописи
пʼятниця, 15 вересня 2017 р.
пʼятниця, 31 березня 2017 р.
Фемінітиви, які в нас забрали
Гортала Гаррі Поттера англійською. Кінець 90-х, Велика Британія, а скрізь "someone-their", щоб не писати his чи hers, уточнення "witches and wizards" (котре, наскільки пригадую, не раз зникало в українському варіанті ). І ще інші подібні моменти. Мова обтічна, толерантна. Не та англійська, котрої нас вчили в школі навіть на початку 2000х. Але ви уявляєте яке покоління дітей виросте на такій книжці?
Читала і було трошки сумно, що так відстаємо в цьому питанні. Але чому?
І романах Ірини Вільде, писаних в 30х - "авторки" і "діячки", так само, як в листах жінок початку 20 століття. Це звідти родом усі "членкині" і "мисткині", котрі тоді нікого не дивували. На дзвонах писало "фундаторка"...
А потім прийшов СРСР, курс на зближення української з російською, для якої фемінітиви не властиві ("авторша") і... маємо те, що маємо.
То ж, як казав класик, Геть від Москви, дайош Європу
Читала і було трошки сумно, що так відстаємо в цьому питанні. Але чому?
І романах Ірини Вільде, писаних в 30х - "авторки" і "діячки", так само, як в листах жінок початку 20 століття. Це звідти родом усі "членкині" і "мисткині", котрі тоді нікого не дивували. На дзвонах писало "фундаторка"...
А потім прийшов СРСР, курс на зближення української з російською, для якої фемінітиви не властиві ("авторша") і... маємо те, що маємо.
То ж, як казав класик, Геть від Москви, дайош Європу
Підписатися на:
Дописи (Atom)