Місячний камінь

Недавно спробували перечитати "Місячний камінь" - пригодницький роман Вілкі КОллінза, який колись любила. І не змогла. Око раз по раз спотикалось об цитати на кшталт:
Жінка, на якій спинив я свій погляд, вела господарство у моєму котеджі. Звали її Селіна Гобі. Я згоден з покійним Вільямом Кобетом щодо вибору дружини. Дивіться, щоб жінка добре пережовувала страву й мала тверду ходу, і ви не помилитесь. У Селіни Гобі щодо цього все було гаразд, і це було однією з причин, що я одружився з нею. Була в мене й інша підстава, до якої я сам додумався. Коли Селіна була незаміжньою, я повинен був щотижня платити їй за роботу й утримувати її. Ставши моєю дружиною, Селіна харчувалася б разом зі мною і даром вела б господарство. Ось із якого боку я подивився на це. Економія з домішкою любові. Я виклав це міледі так, як сам собі уявляв.
— Я думав про Селіну Гобі, — сказав я, — і мені здається, міледі, що дешевше буде одружитися з нею, ніж утримувати її як служницю.
Міледі розсміялася й відповіла: вона не знає, що для жінки образливіше — мої слова чи мої принципи. 
чи  "Ненсі спробувала було мовчки вислизнути від мене, але я схопив її за вухо. Вона — гарненька, повновида молода дівчина, і я маю звичай саме ось так виявляти свою дружню увагу до неї...А коли в неї задоволений вигляд, вона мила дівчина; тоді я поплескую її по підборіддю. Це не розпусність — це звичка."

Зоряні війни 8

Я не буду про художні цінності фільму, я про велику кількість персонажок в кадрі.
Звичайно, це данина мейнстріму, але яка я рада, що це є! І як мрію дожити до часів, коли це нікого не дивуватиме.
Під час перегляду товариш запитав, чому там стільки жінок і моїм поривом було відповісти "Тому що Лея організувала програму менторства для жінок", але я сказала "Бо там, майбутнє наступило".
Але майбутнє наступило недавно.

Маргарита

Я знаю, з часом багато речей переосмислюються (і під впливом більшого розуміння фемінізму теж). Але я хочу нагадати історію, котра мучить мене ще з 8го класу.
Фауст, частина І(тут текст укр). Забудьте про Мефістофеля, метафізику і переклади Біблії.
За що постраждала Маргарита? 14 річна Маргарита, котра винна просто тим, що літній зрілий Фауст її побачив.
Фауст. Маргарита проходить мимо.
Фауст

Гарна панно! Не відмовте ьг честі,
Дозвольте вас додому провести..

Маргарита

Не панна я, й не гарна я,
Додому втраплю і сама.
(Випручалась І пішла).

Там можна розбирати весь текст.
Ок, але злить навіть не це. Злить те, що нам розказують, що то і є кохання.

Походеньки мораліста

Тут я повертаюсь до кіно. Є такий цікавий фільм "Невидима жінка" про пізнє кохання Діккенса. Чудова акторська гра Фелісіті Джонс (це її ви могли бачити в спін-офі Зоряних воєн "Бунтар 1", а яка вона в екранізації Джейн Остен!). Екранізація роману Клер Томалін (за сумісництвом - біографині Джейн Остін) з часто повторюваною фразою "Це історія про горе".

Бо це пізнє кохання талановитого і такого морального в своїх творах письменнника принесло горе всім причетним.

Насправді невидимі обидві жінки. І юна коханка, котру Діккенс ховає від світу, і котра роками не зважується розповісти свою історію. І покинута дружина, котра теж колись була юною і красивою, але...

Ваяна

Трейлер "Ваяни" ("Moana") був обнадійливим. Та коли мультфільм вийшов на екрани - радості стало менше. Я ходила в кіно з людиною, що була просто в захваті. Мій захват був потямарений кількома неприємними моментами, про які я постараюсь розказати без спойлерів.

Та - спершу про хороше. Власне, напочатку мультфільм обнадіює: на відміну від більшості діснеївських принцес Ваяна має люблячу сім’ю, і особливо - міцні й теплі стосунки з бабусею. Ваяна готується стати вождем(?) племені - тут трохи насторожує, що вежа, до якої кожен вождь вкладає свій камінь збудована винятково чоловіками, але нехай.

Перекладачу видніше. Бо він чоловік

Збережу, бо на фб може загубитись.
"Автору, як жінці, може десь і хочеться підсвідомо взяти його за пазуху, пригріти, лагідно скуйовдити пір'ячко. Мені ж цього, своєю чергою, не дозволяє зробити висока значущість постаті Геда. А значить, і птах має бути таким, який навіть не допускає думки про подібне панібратство"

Це перекладачу Анатолію Саганові видніше, ніж письменниці Урсулі Кребер Ле Ґуїн, який птах був альтер-еґо її героя.