Куди би ще вторгнутись

Суперечливий фільм Майкла Мура, але я пропоную переглянути частину про Ісландію (з 1год 35хв). Там і про жіночий страйк і про першу президентку, котра була самотньою матір’ю (як велося в той час самотнім матерям в СРСР, особливо в глибинці, бодай не згадувати).


Якщо маєте більше часу - перед Ісландією частина про Туніс з реплікою "Я наказую своїй дружині покривати голову, але держава не повинна", котра подається як дуже прогресивна
І висновки теж доволі дивні ("Так, Ісландія обрала жінку на найвищий пост 40 років тому, але все одно ми раніше почали просувати поправку про рівні права" і жодного слова, що її так і не прийняли).
Про Поправку про рівні права в серіалах розповім наступного тижня.

Хто такі бегінки

Стаття російською https://klimanskaya.ru/?p=497
Бегинки (Beguinae, Beguttae) — самые древние мирские женские союзы для благочестивых целей (призрение покинутых жен и девушек, уход за больными, воспитание детей), возникли в конце XII ст. в Нидерландах и отсюда в конце XIII ст. распространились во Франции («Filles compagnes du bon secour»), Германии, верхней Италии и Швейцарии.

Декларація прав жінки і громадянки

7 травня 1748 народилась Олімпія де Гуж, французька письменниця, журналістка,феміністка, авторка "Декларації прав жінки і громадянки"
Текст декларації - звідси

Камілла Клодель 1915

Тонкий і пронизливий фільм. Не біографія, швидше психологія. Чудова гра Жульєтт Бінош, сумна і несправедлива  історія художниці.
Є тут

Джекі в країні жінок

Фільм був широко рекомендований, як феміністична комедія, але така кількість мізогінії на хвилину екранного часу чужа навіть фільмам про Джеймса Бонда.
Коротко про сюжет: маємо країну з "дзеркальними" гендерними ролями, чоловіки в якій мріють одружитися, готують, прибирають, а жінки займають привілейоване становище - є військовослужбовицями (а в країні військова диктатура), вибирають собі пару, є главами родин і все таке.
Основна хиба цього фільму - режисер хотів висміяти забагато, тому врешті висміяв тільки жінок.