Більше, ніж краса

Періодично з’являються відео напрямків "Краса крізь десятиліття". Ці відео, що починались суто як історія моди, з часом стали показувати гіркий бік історії. Бо особисте -це політичне.

НЕдавнє відео про український одяг (мене трохи дратує сама сорочка на початку, по ній мали б одягти ще якісь спідниці, але то таке):

Ось польське:

Ось про США від все тієї ж Кароліни Жебровської

Мілена Рудницька

Вікі
Фото Львів -http://photo-lviv.in.ua/milena-rudnytska-abo-ta-scho-vidkryvala-ochi-evropy-na-henotsyd-ukrajintsiv/
Наше слово
Український тиждень - http://tyzhden.ua/History/181096

Софія Русова

У День знань хочеться згадати видатну українську педагогиню Софію Русову. Перший дитячий садок Софія відкрила у 15 років (разом із сестрою). Прожила 83, пережила першу світову війну, померла на світанку другої в уже окупованій Празі. Авторка кількох підручників та концепції української національної системи освіти і національного виховання. Викладачка на Вищих жіночих курсах в Києві.

Софія Галечко

31 серпня 1918 року загинула Софія Галечко - українська січова стрільчиня. Була санітаркою, розвідницею, хорунжою, була першою в Європі офіцеркою офіційно прийнятою на службу.
Пам’ятаємо.

12 інтерв’ю

Цікава книга

Уляна Супрун на TEDx Kyiv

Отут є текстова розшифровка виступу з лінком на відео в кінці. але його б тут не було, якби не один простий факт. Я завжди знала Марію Кюрі, як науковицю, першовідкривачку і двічі нобеліатку. Уляна Супрун розповідає, про інший бік мадам Кюрі (мабуть, ближчий їй як лікарці):

Про сестер і посестер

За мотивами цієї дискусії

(малюнок Інге Льок)

Я категорично за "посестру", але Леся Українка. крім того, що написала "Вілу-посестру", написала ще в Боярині "Я перша братчиця в дівочім братстві" - це прекрасна історія про пошук правильного слова і те, що ніхто не ідеальний.

Коментаторки надихнули мене зібрати трошки етнографічної літератури. Отже, прошу:

Така її доля

Дуже цікавий образок Лесі Українки - читати

Фемінітиви, які в нас забрали

Гортала Гаррі Поттера англійською. Кінець 90-х, Велика Британія, а скрізь "someone-their", щоб не писати his чи hers, уточнення "witches and wizards" (котре, наскільки пригадую, не раз зникало в українському варіанті ). І ще інші подібні моменти. Мова обтічна, толерантна. Не та англійська, котрої нас вчили в школі навіть на початку 2000х. Але ви уявляєте яке покоління дітей виросте на такій книжці?

Читала і було трошки сумно, що так відстаємо в цьому питанні. Але чому?

І романах Ірини Вільде, писаних в 30х - "авторки" і "діячки", так само, як в листах жінок початку 20 століття. Це звідти родом усі "членкині" і "мисткині", котрі тоді нікого не дивували. На дзвонах писало "фундаторка"...

А потім прийшов СРСР, курс на зближення української з російською, для якої фемінітиви не властиві ("авторша") і... маємо те, що маємо.

То ж, як казав класик, Геть від Москви, дайош Європу

Міністерка - глянцю

Інтерв’ю з міністром освіти Лілією Гриневич в Elle - є суперечливі моменти і обмовки, але в цілому - дуже ок.