Більше, ніж краса

Періодично з’являються відео напрямків "Краса крізь десятиліття". Ці відео, що починались суто як історія моди, з часом стали показувати гіркий бік історії. Бо особисте -це політичне.

НЕдавнє відео про український одяг (мене трохи дратує сама сорочка на початку, по ній мали б одягти ще якісь спідниці, але то таке):

Ось польське:

Ось про США від все тієї ж Кароліни Жебровської

Першому гравцю приготуватись

Після перегляду фільму, я не могла не прочитати роман і виявила кілька чимало розбіжностей.
Розкажу про одну:
Н - у фільмі це високий кремезний темношкірий юнак, що зрештою виявляється високою широкоплечою темношкірою дівчиною Гелен, котру тато кликав H.
У книзі - аватар "високий широкоплечий білий хлопець з темними очима і волоссям". Але головне не це - темношкіра юнка Гелен взяла собі гендерно нейтральний нік і чоловічу зовнішність за порадою матері, котра практикувала таке роками і на власному досвіді знала, що аватарів-чоловіків сприймають серйозніше. Ну бо ми можем винайти дуже просунуту віртуальну реальність, але не подолати гендерні проблеми. До слова, в книзі Гелен - лесбійка.

Неймовірна місіс Мейзел

Новий амазонівський серіал від режисерки "Дівчат Ґілмор" кидає нас в Америку 50х. Серіал уже встигли назвати феміністичним, що доволі дискусійно.

 Головна героїня - не феміністка, вона продукт патріархального релігійного виховання, але коли її світочок розсипається, вона сприймає це з рештками гумору. І привертає увагу.

Всі ці сцени макіяжу потай і чинних родинних вечерь нагадують нам, від чого ми тікаємо. А стосунки Місіс Мейзел з подругами - куди.

Кілька цитат:

Ми займаємось, щоб їсти чизкейки, а вони щоб знайти чоловіків, або гарно виглядати при розтині

це не матеріал, це моє життя тріщить по швах

- вибач, що не покликав на весілля
- нічого, прийду на наступне

Ефект Скаллі

23 лютого народилась Дана Скаллі - агент ФБР і натхненниця дівчат.
Більше тут - http://womenyoushouldknow.net/scully-effect-study-x-files-dana-scully-women-stem/

Верховна головнокомандувачка

Мова піде про серіал Commander in Chief з чудовою Джиною Девіс в головній ролі. Це серіал про альтернативну реальність, де президенткою США вперше стала жінка - Макензі Аллен. Серіал виходив в 2005-2006 і був закритий після 19 серій. Проте під кінець автор(к)и відігрались.
Що важливо. По-перше Макензі Аллен стала президенткою в результаті смерті президента (до того, вона була віце-президенткою). Цікава сюжетна лінія про те, що президент при смерті просить її відмовитись. По-друге, в президентки є чоловік, котрий наче й звик, що дружина соціально активніша, та все ж важко переживає новий статус. Підтримує Маккензі її мати. А ще в президентки троє дітей - дві доньки і син і всі вони по-різному переживають зміни.

Фото з Маршу

Здається торік фото з попкультурними відсилками було більше, та все ж.

Урсула, замість Некрологу

«Выпускающий редактор учтиво и настойчиво попросил разрешения напечатать рассказ «Девять жизней» под именем «У. К. Ле Гуин», чтобы читатели не догадались, что автор рассказа — женщина.
«Не в силах мучить этих ранимых людей, я сказала своему агенту передать — конечно, всё в порядке», — вспоминала Ле Гуин. Когда журнал попросил у писательницы краткую биографическую справку, она отыгралась по полной. Ле Гуин выдумала совершенно дурацкую небылицу про писателя, который работал портовым грузчиком в Марселе, боксировал в полутяжелом весе в Чикаго и служил настоятелем в коптском монастыре. История заканчивалась фразой: «Многие подозревают, что проза У. К. Ле Гуина написана не У. К. Ле Гуином, а другим человеком, носящим то же имя». «Плейбой» оценил шутку и напечатал присланную биографию».
(звідси - https://knife.media/playboy-writers/)
Некрологи, до речі, там, більше по тегу - тут

Кінець непрекрасної епохи

Good fight

Давайте говорити про речі, менш серйозні. Чи навпаки. Був серіал "Хороша дружина", котрий отримав навіть кращий спін-офф "Хороша бійка".
Пропоную до уваги, одну коротку сцену звідти (бо ж не тільки суди і адвокатки. Так, цілих 3 адвокатки на головних ролях)

Мері Кетрін Годдард

Ця стаття з ВашингтонПост (з надміру інтригуючою назвою) розповідає про видавчиню Мері Кетрін Годдард, котра першою масово друкувала копії Декларації проголошення незалежності США, таким спричинилась до того, що про неї довідались багато людей і слова врешті стали фактом.

Куди би ще вторгнутись

Суперечливий фільм Майкла Мура, але я пропоную переглянути частину про Ісландію (з 1год 35хв). Там і про жіночий страйк і про першу президентку, котра була самотньою матір’ю (як велося в той час самотнім матерям в СРСР, особливо в глибинці, бодай не згадувати).


Якщо маєте більше часу - перед Ісландією частина про Туніс з реплікою "Я наказую своїй дружині покривати голову, але держава не повинна", котра подається як дуже прогресивна
І висновки теж доволі дивні ("Так, Ісландія обрала жінку на найвищий пост 40 років тому, але все одно ми раніше почали просувати поправку про рівні права" і жодного слова, що її так і не прийняли).
Про Поправку про рівні права в серіалах розповім наступного тижня.

Ребекка Соннінг

Велика колонка https://www.theguardian.com/lifeandstyle/2017/aug/26/rebecca-solnit-if-i-were-a-man
10 порад письменникам - https://lithub.com/how-to-be-a-writer-10-tips-from-rebecca-solnit/

Ребекка Сонніт відома есеєм "Мені потрібна дружина".

Краса з 19 століття

Після минулотижневої футуристичної замальовки я звернулась до класики американської літератури.
Вітайте, О’Генрі, "Закупник із Кактус-Сіті":
"Міс Ешер була найелегантнішою манекенницею в «Зіззбаума й сина». Відтінок її волосся належав до так званих «притишено білявих», а її габарити трохи перевершували досконалістю навіть ідеальну пропорцію 38–25–42. "
У см міс Ешер мала 96,5-63,5-106,5 - більше нагадує середню жінку, чи не так?

А ось Скарлет О’Гарі з "Віднесених вітром" було не так солодко:
"Мысль о талии заставила ее вернуться к практическим делам. Мамушка затянула ее корсет в талии до восемнадцати дюймов — для бомбазинового платья, а зеленое муслиновое требует, чтобы было не больше семнадцати."
17 дюймів в талії - це 43 см. Не дивно, що героїні роману (та й тогочасні аристократки взагалі) періодично вмлівали чи мали інші проблеми зі здоров’ям.

Ірина Ратушинська

Про дисидентку Ірину Ратушинську я довідалась з некролога в Нью-Йорк Таймс. Ірина Борисівна походила з одеської єврейської родини. Сценаристка, редакторка і поетеса.
https://www.nytimes.com/2017/07/13/books/irina-ratushinskaya-soviet-dissident-and-writer-dies-at-63.html

“Believe me,” she wrote, “you of the third side, it all depends on you, and you are capable of achieving much more than you may think.”

Ворожнеча

Ворожнеча - цьогорічний міні-серіал про Бет Дейвіс і Джоан Кроуфорд з чудовою акторською грою.
Замість писати відгук, я краще напишу кілька цитат:

• чоловіки з віком отримують характерні ролі, а жінки - копняка під зад
• чому ми  розійшлися - ти хотів, щоб я крохмалила тобі сорочки і зустрічала вдома щовечора з питанням як пройшов мій день Це мені була потрібна дружина.
• жінка-режисер, виходить дійсно кінець
• я хочу зняти щось спокійніше - фільм про війну чи вестерн
• Піднімись в мою спальню і прочитай Загадку жіночності перші ніж зіпсувати собі життя (доньці, що готується вийти заміж)
• Перше весілля завжди пам’ятаєш найдовше - Бетт
• я припиню переживати через зовнішність, коли мене занурять в формальдегід

 Вони суперечливі, як і самі акторки. Разом з тим вони чудово показують внутрішню боротьбу сестринства з мізогінією.

Розповіді лікарів, що робили перші легальні аборти в США

Насправді це довжелезна і важка стаття англійською.
Але одну розповідь, яка мене особливо вразила, я все ж переклала:

Доктор Сюзан Т. Попема
Абортувала з 1974, вийшла на пенсію в 2014
«Незалежно від того, скільки ви будете соромити і лякати жінок, вони все одно будуть приходити на аборт. Недавно у мене була ця молода жінка, десь років 15, і ми зробили цю процедуру. Я сказала: "Ваша матка порожня, процедура закінчена. Я маю перевірити, що все дійсно гаразд", я вийшла з кімнати, щоб дослідити тканини. Потім я повернулася і сказала: "Все гаразд, матка здорова." І вона сказала: "Так ... а коли ви збираєтеся використовувати сталеву кулю?" Я підняла щелепу з підлоги і перепитала: "Сталеву кулю?"
Вона сказала: "Ну, я пішла в центр кризової вагітності, і вони сказали мені, що ви збираєтеся вставити сталеву кулю, покриту гострими лезами в мою матку і покрутити".
І ця дівчинка все ж прийшла! Як вона взагалі змусила себе зайти в кабінет, думаючи, що я зроблю таке?»

Маленька сумна дівчинка

Дженіс Джоплін - обдарована музами, але не часом. Документалка розповідає історію талановитої музикантки, але з перших хвилин, акцентуючи на її страхах щодо власного тіла, вигляду, сприйняття оточенням. Як це - "дівчинка з хорошої родини" буде співачкою.
І мені цікаво, якою була би Дженіс, якби народилася пізніше чи в доброзичливішому оточенні. І чи прожила би довше.

Включайся

Якщо добре пошукати, в книгарнях ще можна знайти "Включайся" операційної директорки Фейсбука Шерил Сендберг. 

Ця книжка складається з 11 розділів з промовистими назвами та є частиною великої кампанії із збільшення кількості жінок на керівних посадах.

Назва (Lean in) походить від історії про захід, на якому чоловіки сиділи за великим столом, а жінки переважно - тулились до стін. Їм бракувало сміливості приєднатись до гурту. Нас виховують бути скромними, але скромність - не кращий порадник для тих, хто бажає кар’єрно рости і бути поміченою.

Пані Сендберг розповідає серед іншого і про труднощі з якими стикаються жінки, що поєднують кар’єру з вихованням дітей, а особливо надихає розділ "Ти — моя наставниця?", що закликає жінок наставляти і підтримувати молодших жінок, відмовившись від суперництва.

Приховані фігури і скляні стелі

Ви звичайно чули про "Приховані фігури" - чорні жінки в НАСА. Але, мабуть, не чули їх імен до цього фільму.  Дія його відбувається практично в один час із "Бунтом хороших дівчаток".

Історія Дороті Вон (програмістки на Фортрані - звучить древньо, еге ж?), Мері Джексон та Кетрін Голбл Джонсон виявляється прикладом інтерсекціоналізму. Вони чорні. Вони жінки.

Тому біла секретарка не покаже вам дорогу в туалет (бо він для білих жінок), а чорний полковник здивується "і жінкам дозволяють робити ці?..." ("так, і не тому, що ми носимо спідниці, а тому, що ми носимо окуляри") - недавно в Фемінізм УА обговорювали, що програмування історично жіноче.

Про показовість проблеми з туалетами не так давно згадувала операційна директорка Фейсбука Шерил Сендберг

Місце жінки - в Опорі

Колись письменниця Галина Пагутяк (як мені здалось, ображено) запитувала в своєму блозі: а що вас підтримувало на Майдані "Королівство" чи "Гаррі Поттер"? Насправді мене і те, й інше, але якщо чесно - другий варіант читало набагато більше. І битва за Гоґвортс - це... Це додавало сил.
Тому сьогодні я вирішила зібрати фото з Жіночих Маршів з плакатими родом з книг та кіно.
Зразу скажу, що фото брала з Української спільноти Гаррі Поттера в ФБ, Гендер в деталях, твітера ,  Бастл та Індепендент.