Більше, ніж краса

Періодично з’являються відео напрямків "Краса крізь десятиліття". Ці відео, що починались суто як історія моди, з часом стали показувати гіркий бік історії. Бо особисте -це політичне.

НЕдавнє відео про український одяг (мене трохи дратує сама сорочка на початку, по ній мали б одягти ще якісь спідниці, але то таке):

Ось польське:

Ось про США від все тієї ж Кароліни Жебровської

Камілли: кіно і тіло

Популярна культура завжди готова розповідати, як має виглядати жінка. Ну, за невеликими винятками. Чого тільки варта репліки героїни Лізи Едельштейн в "Girlfriend's guide to divource", котра розглядаючи своє фото на обкладинці глянцю скрикує "Де мої пори? Я схожа на кіборга!" (фраза, котру я згадую щораз розглядаючи селфі зроблені через камеру з напередустановленим фільтром).
Тому сьогодні я хочу нагадати про 2 фільми, що вибиваються з тенденції. Обидва французькі. Перший - це "Камілла Клодель 1915". Там важлива душа художниці, її переживання. Але подивіться, як вона купається, як вона кутається, як вона тремтить. Це один з небагатьох фільмів де нагота про природність, а не про еротику.

Краса з 19 століття

Після минулотижневої футуристичної замальовки я звернулась до класики американської літератури.
Вітайте, О’Генрі, "Закупник із Кактус-Сіті":
"Міс Ешер була найелегантнішою манекенницею в «Зіззбаума й сина». Відтінок її волосся належав до так званих «притишено білявих», а її габарити трохи перевершували досконалістю навіть ідеальну пропорцію 38–25–42. "
У см міс Ешер мала 96,5-63,5-106,5 - більше нагадує середню жінку, чи не так?

А ось Скарлет О’Гарі з "Віднесених вітром" було не так солодко:
"Мысль о талии заставила ее вернуться к практическим делам. Мамушка затянула ее корсет в талии до восемнадцати дюймов — для бомбазинового платья, а зеленое муслиновое требует, чтобы было не больше семнадцати."
17 дюймів в талії - це 43 см. Не дивно, що героїні роману (та й тогочасні аристократки взагалі) періодично вмлівали чи мали інші проблеми зі здоров’ям.

Молодшання краси

Побачила цей твіт і згадала оповідання Джоан Гарріс - далі текст російською, всі виділення мої.

Камілла Клодель 1915

Тонкий і пронизливий фільм. Не біографія, швидше психологія. Чудова гра Жульєтт Бінош, сумна і несправедлива  історія художниці.
Є тут