Фемінітиви, які в нас забрали

Гортала Гаррі Поттера англійською. Кінець 90-х, Велика Британія, а скрізь "someone-their", щоб не писати his чи hers, уточнення "witches and wizards" (котре, наскільки пригадую, не раз зникало в українському варіанті ). І ще інші подібні моменти. Мова обтічна, толерантна. Не та англійська, котрої нас вчили в школі навіть на початку 2000х. Але ви уявляєте яке покоління дітей виросте на такій книжці?

Читала і було трошки сумно, що так відстаємо в цьому питанні. Але чому?

І романах Ірини Вільде, писаних в 30х - "авторки" і "діячки", так само, як в листах жінок початку 20 століття. Це звідти родом усі "членкині" і "мисткині", котрі тоді нікого не дивували. На дзвонах писало "фундаторка"...

А потім прийшов СРСР, курс на зближення української з російською, для якої фемінітиви не властиві ("авторша") і... маємо те, що маємо.

То ж, як казав класик, Геть від Москви, дайош Європу

Включайся

Якщо добре пошукати, в книгарнях ще можна знайти "Включайся" операційної директорки Фейсбука Шерил Сендберг. 

Ця книжка складається з 11 розділів з промовистими назвами та є частиною великої кампанії із збільшення кількості жінок на керівних посадах.

Назва (Lean in) походить від історії про захід, на якому чоловіки сиділи за великим столом, а жінки переважно - тулились до стін. Їм бракувало сміливості приєднатись до гурту. Нас виховують бути скромними, але скромність - не кращий порадник для тих, хто бажає кар’єрно рости і бути поміченою.

Пані Сендберг розповідає серед іншого і про труднощі з якими стикаються жінки, що поєднують кар’єру з вихованням дітей, а особливо надихає розділ "Ти — моя наставниця?", що закликає жінок наставляти і підтримувати молодших жінок, відмовившись від суперництва.

Міністерка - глянцю

Інтерв’ю з міністром освіти Лілією Гриневич в Elle - є суперечливі моменти і обмовки, але в цілому - дуже ок.

Абатство Даунтон

Продовжуючи тему наростаючого фемінізму британських серіалів згадаємо нашуміле "Абатство Даунтон", події якого розгортаються на початку ХХ століття — загибель "Титаніка", І світова війна, повоєнні роки.

У центрі сюжету стоять 3 сестри - Мері, Едіт та Сибіл Кроулі. За 5 сезонів вони стають зрілішими, переживають багато життєвих подій. Не хочу вдаватися в сюжетні подробиці, але дуже приємно бачити в серіалі багато прикладів взаємної підтримки жінок - сестер, матері, доньок, бабусі, невістки, керівниці і підлеглої (і навпаки), просто подруг.

Вони допомагають одна одній виживати, створювати сім’ї, народжувати дітей, переживати наслідки зґвалтування і організовувати журнал.

Тому для мене "Абатство"  не стільки про аристократів, скільки про жінок. А саме аристократок духу, даруйте за пафос.

Приховані фігури і скляні стелі

Ви звичайно чули про "Приховані фігури" - чорні жінки в НАСА. Але, мабуть, не чули їх імен до цього фільму.  Дія його відбувається практично в один час із "Бунтом хороших дівчаток".

Історія Дороті Вон (програмістки на Фортрані - звучить древньо, еге ж?), Мері Джексон та Кетрін Голбл Джонсон виявляється прикладом інтерсекціоналізму. Вони чорні. Вони жінки.

Тому біла секретарка не покаже вам дорогу в туалет (бо він для білих жінок), а чорний полковник здивується "і жінкам дозволяють робити ці?..." ("так, і не тому, що ми носимо спідниці, а тому, що ми носимо окуляри") - недавно в Фемінізм УА обговорювали, що програмування історично жіноче.

Про показовість проблеми з туалетами не так давно згадувала операційна директорка Фейсбука Шерил Сендберг

Полювання на відьом 2.0

Новина від якої спершу трусило, а потім усе раптом стало на свої місця.
Кардинал Пел сказав, що аборт - більший гріх, ніж педофілія (не пригадую, щоби церква ранжувала гріхи).
І тут - кардинала Пела, виявляється, звинувачували в педофілії 4 роки тому.

І я згадала. Що відьом спалювали не тільки (і не стільки в середньовіччі). В 17-18 столітті відьом засуджували і страчували начебто освічені люди. Котрі відчували, що їх ритуали вже не такі як раніше, наука заміняє релігію, Коперник поставив Сонце в центрі світу. Але от є відьма - більша грішниця, ніж ми самі. То ж давайте спалимо її на догоду Господу.

Про хороше

Останніми роками помічаю приємну тенденцію в просуванні магазинів жіного одягу (хоч звісно є й прикрі випадки): раніше вони радили випрошувати (!) в чоловіка гроші на нову сукню, тепер грають на тому, що ви така крута і вам потрібна нова сукня.

Дрібниця, а приємно. А сукні різні бувають.